Продовження військового конфлікту на сході країни, впровадження торговельних обмежень з боку Російської Федерації (ембарго по продовольчій групі та застосування Російською Федерацією обмеження щодо здійснення міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан та Киргизької Республіки через територію Російської Федерації), а також все ще несприятливі світові ціни на ключових товарних ринках вітчизняного експорту на фоні жорсткої світової конкуренції й досить повільного економічного розвитку основних торгівельних партнерів стали новими викликами розвитку національної економіки у 2016 році.
Разом з цим, негативні зовнішні фактори були компенсовані розширенням внутрішнього інвестиційного та споживчого попиту, частковою географічною переорієнтацією зовнішньої торгівлі, що забезпечило зростання усіх без виключення видів економічної діяльності реального сектору економіки: зокрема, обсяг промислового виробництва збільшився на 2,8 відсотка, продукції сільського господарства – на 6,3 відсотка, виробництво будівельної продукції зросло на 17,4 відсотка, обсяг вантажообороту – на 2,6 відсотка, пасажирообороту – на 5,3 відсотка, обороту роздрібної торгівлі – на 4,3 відсотка, оптової торгівлі – на 4,7 відсотка.
Активізація інвестиційної діяльності, покращення бізнес-клімату та збереження відносної цінової та курсової стабільності забезпечило зростання капітальних інвестицій у 2016 році на рівні 18 відсотків, в той час як у 2015 році спостерігалося їх скорочення на 1,7 відсотка.
У 2016 році продовжилася тенденція до зростання прямих іноземних інвестицій – за даними Національного банку, за 2016 рік їх чистий приріст становив 3,3 млрд. дол. США проти прироосту у розмірі 3,0 млрд. дол. США за 2015 рік.
Сприяло відновленню економічного зростання також збільшення споживчого попиту. Так, реальна заробітна плата у 2016 році підвищилася на 9 відсотків, оборот роздрібної торгівлі збільшився на 4,3 відсотка.
Внаслідок збільшення пропозиції на внутрішньому ринку на фоні помірної волатильності обмінного курсу гривні в цілому за підсумком року зростання споживчої інфляції уповільнилось з 43,3 відсотка у 2015 році до 12,4 відсотка у 2016 році (у розрахунку грудень до грудня), що є близьким до показника, врахованого в розрахунках бюджету.
Водночас, зростання індексу цін виробників у 2016 році прискорилося до 35,7 відсотка переважно через збільшення цін на енергоносії для промислових споживачів та інших складових собівартості продукції.
За підсумками 2016 року зростання реального ВВП склало 2,3 відсотка, що незначно перевищує прогнозний показник, врахований у розрахунках показників бюджету на 2016 рік. Номінальний ВВП досяг 2383,2 млрд. гривень.
Несприятлива кон’юнктура на світових товарних ринках, торговельні та транспортні обмеження з боку Російської Федерації вплинули на зовнішньоторговельну ситуацію. Так, за даними Національного банку України, у 2016 році дефіцит балансу товарів та послуг зріс до 5,8 млрд. дол. США через скорочення експорту товарів на 5,2 відсотка та зростання імпорту товарів на 4,4 відсотка порівняно з 2015 роком.
Основними товарами українського експорту в 2016 році були продовольчі товари та сировина для їх виробництва, а також чорні та кольорові метали та вироби з них. При цьому, високий урожай зернових культур сприяв нарощенню фізичних обсягів їх експорту на 7,4 відсотка.
У 2016 році також продовжилась тенденція до зміни географічної структури українського експорту на користь збільшення обсягів експорту товарів до країн ЄС (зріс на 2,4 відсотка порівняно з 2015 роком), що частково компенсувало втрату ринків СНД, у тому числі Російської Федерації (експорт товарів до цієї країни скоротився на 26,9 відсотка проти 2015 року).
В цілому, незважаючи на складнощі для розвитку економіки України у сфері зовнішнього середовища, в 2016 році спостерігалася стійка тенденція до зростання вітчизняної економіки.
У І півріччі 2017 року цінова кон’юнктура на світових товарних ринках на товари українського експорту була сприятливою. Так, ціни на сталь та залізну руду збільшились, незважаючи на певне їх зменшення у ІІ кварталі цього року порівняно з попереднім кварталом, що компенсувало нижчі ціни на зернові та соняшникову олію порівняно з 2016 роком.
Проте на розвиток економічної ситуації негативно впливають наслідки тимчасового припинення переміщення вантажів через лінію розмежування на Донбасі (рішення РНБО введене в дію Указом Президента України 15 березня 2017 року).
Разом з тим, підтримувало економічний розвиток країни подальше зростання приватного споживання та інвестицій, а також активізація міжнародної торгівлі на фоні сприятливих зовнішніх цінових умов.
У січні-червні 2017 року підприємствами та організаціями освоєно капітальних інвестицій на суму 155,1 млрд. грн., що на 22,5 відсотка перевищило їх обсяг порівняно з І півріччям 2016 року, найбільше зростання у сільському господарстві – на 42,1 відсотка, промисловості – на 24,0 відсотки. Частка капітальних інвестицій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів зросла з 3,9 відсотка за І півріччя 2016 року до 6,8 відсотка у І півріччі 2017 року, а за рахунок кредитів банків та інших позик дещо скоротилася – з 8,1 відсотка до 5,2 відсотка. При цьому основним джерелом капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, частка яких становила 74,3 відсотка від загального обсягу у січні-червні 2017 року.
За даними Національного банку України, за січень-липень поточного року чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 1,3 млрд. дол. США.
Внутрішній попит формувався в умовах подальшого пожвавлення інвестиційної діяльності на тлі покращення ділових очікувань та фінансового стану підприємств, а також споживчої активності населення в умовах підвищення рівня заробітної плати в економіці та послаблення інфляційного фону.
Так, в січні-липні 2017 року спостерігалось збільшення обсягу будівельної продукції – на 24,2 відсотка; виробництво інвестиційних товарів – на 8,9 відсотка, вантажообороту – на 8,7 відсотка до січня-липня 2016 року.
Обсяги виробництва промислової продукції у січні-липні 2017 року зменшились на 0,7 відсотка до січня-липня 2016 року, при цьому у переробній промисловості обсяги зросли на 3,5 відсотка. Разом з тим, за основними промисловими групами скорочення відбулося лише у виробництві товарів проміжного споживання (на 2,5 відсотка) та енергоресурсів (на 7,2 відсотка), що у тому числі пов’язано негативним впливом бойових дій на сході країни та тимчасовим припиненням переміщення товарів через лінію розмежування.
На противагу минулого року, коли спостерігалося зростання виробництва сільськогосподарської продукції на 0,5 відсотка у січні-липні 2016 року, в цьому році цей показник зазнав спаду – у січні-липні 2017 року він скоротився на 2,0 відсотка, у тому числі рослинництво зменшилось на 3,1 відсотка (через погані погодні умови), тваринництво – на 0,7 відсотка (через епізоотичні ситуації).
За січень-червень 2017 року сальдо фінансових результатів підприємств до оподаткування склало 186,3 млрд. грн. порівняно з 62,9 млрд. грн. у січні-червні 2016 року. Загалом у І півріччі 2017 року підприємствами отримано прибутку у сумі 270 млрд. грн., що на 44,2 відсотка більше відповідного періоду минулого року. Також зменшилась частка збиткових підприємств до 31,2 відсотка у І півріччі 2017 року з 34,6 відсотка у І півріччі 2016 року.
У 2017 році продовжується розширення внутрішнього споживчого попиту, чому сприяло збільшення заробітних плат в економіці, в тому числі завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 року до 3 200 гривень з 1 600 гривень на кінець 2016 року. Обсяг роздрібної торгівлі у січні-липні 2017 року до відповідного періоду минулого року зріс на 8,0 відсотків.
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за січень-липень 2017 року зросла порівняно з відповідним періодом 2016 року на 37,1 відсотка та становила 6 738 гривень, що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3 200 гривень). Реальна заробітна плата у січні-липні цього року зросла на 19,3 відсотка до відповідного періоду минулого року.
Позитивно на розвиток економіки в поточному році впливає збереження стабільності на валютному ринку та помірної динаміки споживчих цін на внутрішньому ринку.
Так, за даними Держстату у серпні 2017 року порівняно з груднем 2016 року споживчі ціни зросли на 8,1 відсотка, у річному вимірі індекс споживчих цін зріс на 14,4 відсотка до січня–серпня 2016 року.
При цьому найбільшого зростання у серпні 2017 року порівняно з груднем 2016 року зазнали ціни на фрукти (на 41,9 відсотка) та овочі (на 22,1 відсотка), на що вплинули цьогорічні весняні заморозки і збільшення пропозиції дорожчої імпортованої продукції. Також зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти (на 23,9 відсотка) на фоні негативної ситуації у тваринництві; алкогольні напої та тютюнові вироби (на 14,6 відсотка) через збільшення акцизів на них; утримання будинків та прибудинкових територій (на 42,8 відсотка), електроенергія (на 28,1 відсотка) та транспортні послуги (на 17,8 відсотка) через відповідне підвищення тарифів та ці послуги. Зниження зазнали ціни на яйця – на 32,2 відсотка на фоні обмежень на експорт продукції птахівництва рядом країн; одяг і взуття – на 6,6 відсотка завдяки сприятливої ситуації на валютному ринку та сповільнення інфляції в країнах – основних торгівельних партнерів.
Індекс цін виробників у серпні цього року зріс на 8,4 відсотка у вимірі до грудня 2016 року, у річному вимірі зростання цього показника становило 30,8 відсотка до січня–серпня 2016 року.
Зокрема, у серпні 2017 року порівняно з груднем 2016 року найбільше зросли ціни у добуванні кам’яного вугілля (на 29,5 відсотка). В переробній промисловості ціни збільшились на 8,9 відсотка, у тому числі у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції на 10,2 відсотка внаслідок антидемпінгових мит на азотні добрива з Російської Федерації; у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря також зросли ціни на 1,8 відсотка, з урахуванням подорожчання електроенергії. Однак у добуванні металевих руд ціни знизились на 4,3 відсотка через зменшення світових цін на залізну руду.
За даними Національного банку України протягом поточного року обмінний курс гривні до долара США був стабільний з тенденцією до зміцнення – 26,5 гривень за долар США у середньому за січень – серпень 2017 року, у серпні 2017 року на міжбанківському валютному ринку України курс склав 25,6 гривень за долар США. Зміцненню гривні до долара США сприяло пожвавлення зовнішнього попиту завдяки активізації економічної діяльності країн основних торговельних партнерів України.
З початку поточного року Національний банк України двічі знижував облікову ставку: з 14 квітня з 14 відсотків до 13 відсотків та з 26 травня до 12,5 відсотка.
За інформацією Національного банку України міжнародні резерви України станом на 1 вересня 2017 року становили 18,0 млрд. дол. США (в еквіваленті). Цей обсяг дозволяє забезпечити 3,6 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України і поточних операцій Уряду та Національного банку. Збільшення резервів відбулося завдяки отриманню чергового траншу від МВФ (1,0 млрд. дол. США), купівлі Національним банком іноземної валюти для згладжування надмірних коливань на міжбанківському валютному ринку та поповнення резервів. Також нарощуванню резервів сприяло надходження коштів від розміщення валютних ОВДП та профіциту зведеного платіжного балансу у ІІ кварталі 2017 року.
У поточному році економічне зростання підтримувалось не лише внутрішнім попитом, а й зовнішнім. Цінова кон’юнктура на ключових для нашої країни товарних ринках залишається все ще сприятливою незважаючи на незначне її погіршення у ІІ кварталі.
Так, за попередніми даними Національного банку України, у січні-липні 2017 року експорт товарів та послуг збільшився на 19,6 відсотка та склав 29,6 млрд. дол. США.
Експорт товарів за січень-липень 2017 року збільшився на 22,6 відсотка до 22 млрд. дол. США за рахунок: мінеральних продуктів – на 58,3 відсотка; чорних й кольорових металів та виробів з них – на 20,4 відсотка; продовольчих товарів та сировини для їх виробництва – на 26,1 відсотка.
У структурі експорту товарів найбільшу частку склали продукція АПК і харчової промисловості та продукція металургійного комплексу (відповідно 44,8 відсотка та 24,6 відсотка від загального експорту товарів).
Зростання світових цін на енергоносії на тлі дефіциту вугілля на внутрішньому ринку та більших обсягів закачування природного газу цього року порівняно з відповідним періодом минулого року, а також активізація інвестиційного попиту призвели до істотного зростання імпорту.
Імпорт товарів та послуг зріс на 19,7 відсотка та склав 32,8 млрд. дол. США. За січень-липень 2017 року імпорт товарів збільшився на 23,9 відсотка до 26,2 млрд. дол. США,за всіма товарними групами, в тому числі: мінеральних продуктів – на 71,1 відсотка; машин, устаткування, транспортних засобів і приладів – на 37,3 відсотка; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей – на 13,5 відсотка.
За попередніми даними Національного банку України, найбільше за січень-липень 2017 року в номінальному вимірі зріс експорт до країн ЄС на 1,7 млрд. дол. США, або 27,8 відсотка до відповідного періоду 2016 року. Європейський союз залишається основним торговельним партнером України, частка якого в загальному експорті за сім місяців 2017 року збільшилась з 33,4 відсотка до 34,9 відсотка у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Імпорт товарів ізкраїнЄС за сім місяців 2017 рокузріс на 29,4 відсотка, а його частка в загальному імпорті товарів зросла до 38 відсотків з 36,4 відсотка у січні-липні 2016 року.
Найбільшими темпами у січні-липні 2017 року зростали продажі українських товарів до країн Америки – на 84,8 відсотка (у тому числі США – у 2,2 раза), Австралії – на 78,8 відсотка, країн ЄС – на 27,8 відсотка, Африки – на 23,5 відсотка.
Експорт до Росії зріс на 23,4 відсотка, а його частка в загальному експорті залишилася майже на рівні минулого року та дорівнювала 8,9 відсотка. Імпорт товарів із Російської Федерації у січні-липні 2017 року зріс на 38,8 відсотка, його частка в загальному імпорті товарів збільшилась з 12 відсотків до 13,4 відсотка.
Значні обсяги імпорту енергоносіїв та наслідки припинення торгівлі з неконтрольованими територіями зумовили збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу до 2,2 млрд. дол. США у січні-липні 2017 року, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник дорівнював 1,4 млрд. дол. США.
В цілому, в 2017 році триває тенденція економічного зростання. Так, за даними Держстату в I кварталі 2017 року зростання реального ВВП становило 2,5 відсотка, у ІІ кварталі за оперативної оцінкою Держстату – 2,4 відсотка порівняно з відповідним періодом минулого року.
Тенденції поступової стабілізації, які демонстрував банківський сектор у минулому році, тривали і в 2017 році, при цьому поступово відновлюється процес кредитування.
За оперативними даними Національного банку України, обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів у національній валюті за 7 місяців 2017 року порівняно з кінцем минулого року збільшився на 5,7 відсотка, або на 24,1 млрд. гривень до 449,8 млрд. гривень, що відбулося за рахунок збільшення залишків на депозитних рахунках корпоративного сектору за цей період на 3,0 відсотка до 235,2 млрд. гривень та залишків на депозитних рахунках домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) на 8,7 відсотка до 214,6 млрд. гривень.
Обсяг депозитів, залучених на рахунки резидентів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) на кінець липня 2017 року порівняно з кінцем минулого року зріс на 2,3 відсотка до 13,6 млрд. дол. США, у тому числі корпоративного сектору – на 9,9 відсотка до 5,2 млрд. дол. США. Обсяг депозитів, залучених на рахунки домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зменшився за цей період на 2,0 відсотка до 8,4 млрд. дол. США.
На кінець липня 2017 року порівняно з кінцем минулого року зафіксовано зростання залишків за кредитами, наданими резидентам, в національній валюті на 4,4 відсотка до 525,6 млрд. гривень через зростання залишків за кредитами, наданими домашнім господарствам (крім фізичних осіб-підприємців), – на 11,5 відсотка до 83,1 млрд. гривень та залишків за кредитами, наданими корпоративному сектору у національній валюті за цей період – на 3,1 відсотка до 442,5 млрд. гривень.
Залишки за кредитами, наданими резидентам, в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) за 7 місяців 2017 року порівняно з кінцем минулого року скоротилися на 9,1 відсотка до 16,5 млрд. дол. США, у тому числі домашніх господарств (крім фізичних осіб-підприємців) – на 10,7 відсотка до 2,8 млрд. дол. США, корпоративного сектору – на 8,8 відсотка до 13,7 млрд. дол. США.
Станом на кінець липня 2017 року за оперативними даними Національного банку України грошова база скоротилася на 0,5 відсотка до 379,6 млрд. гривень порівняно з кінцем липня минулого року, грошова маса зросла на 1,1 відсотка до 1114,8 млрд. гривень.
На розвиток національної економіки значно вплинула низка зовнішніх та внутрішніх факторів, які не були враховані під час схвалення макроекономічного прогнозу на 2017 рік. З одного боку, тимчасове припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей створило ризик уповільнення зростання економіки України та підвищення цін. Поряд з цим, на уточнення прогнозних макропоказників вплинули вищі результати розвитку економіки у 2016 році (обсяги виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, номінальні обсяги ВВП), ніж це було враховано при проведенні прогнозних розрахунків на 2017 рік. Також МВФ уточнив прогнози щодо розвитку окремих країн світу та світової економіки в цілому, рівня цін на світових товарних ринках. Іншим чинником є значне підвищення мінімального розміру оплати праці, що позитивно впливає на активізацію споживчого попиту населення.
У результаті, Мінекономрозвитку уточнило прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік, які були схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 385. При більш консервативному прогнозі зростання реального ВВП на рівні 1,8 відсотка більш висока база минулого року та прискорення зростання дефлятора ВВП зумовили перегляд прогнозу номінального ВВП в бік підвищення до 2 845,8 млрд. гривень. Прогноз зростання споживчих цін (грудень до грудня) було переглянуто до 11,2 відсотка.
Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2018 рік, схвалений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 411, розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за трьома сценаріями.
Основою для розрахунку показників проекту державного бюджету на 2018 рік було обрано сценарій 1 макроекономічного прогнозу, який передбачає зростання реального ВВП на 3 відсотки, збільшення номінального ВВП до 3247,7 млрд. гривень, індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) на рівні 107,0 відсотків, індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року) – 109,0 відсотків. Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців за сценарієм 1 прогнозується на рівні 972,3 млрд. гривень, середньомісячна заробітна плата складе 8629 гривень та в реальному вимірі збільшиться на 10,9 відсотка. Прибуток прибуткових підприємств прогнозується на рівні 726,6 млрд. гривень. Обсяг експорту товарів і послуг збільшиться на 7,3 відсотків та становитиме 54,4 млрд. дол. США, обсяг імпорту – на 8,0 відсотків і складе 61,8 млрд. дол. США.
Сценарій 1 передбачає активне впровадження економічних і соціальних реформ, визначених у середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 р. № 275 “Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік”.
Головним результатом реформ буде стале економічне зростання, яке базуватиметься на розширенні, перш за все, інвестиційного попиту, зміцненні конкурентоспроможності української економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу.
Зовнішні умови розвитку будуть сприятливими, триватиме зростання попиту на товари українського експорту в умовах позитивної динаміки розвитку основних торговельних партнерів, зберігатиметься стабільно помірне збільшення середньорічних цін на світових товарних ринках, активізуються процеси розширення та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Європейського Союзу, Азії та Африки.
Як наслідок, відбуватиметься поступовий перехід від споживчої до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Інвестиційна складова ВВП (валове нагромадження основного капіталу) зростатиме у 2018 році на 15 відсотків. Збільшенню інвестицій також сприятиме збільшення чистого приросту прямих іноземних інвестицій за методологією платіжного балансу, яке прогнозується у 2018 році на рівні 3-3,5 млрд. доларів США.
Розширення експортного потенціалу українських виробників, вихід на нові ринки збуту та представлення нової вітчизняної продукції, а також сприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура обумовлюватиме розширення зовнішнього попиту. Експорт товарів та послуг зростатиме у 2018 році на 7,3 відсотка.
Зважаючи на необхідність оновлення виробничих фондів, упровадження прогресивних технологій обсяги імпорту зростатимуть випереджаючими темпами порівняно з експортом. Обсяги імпорту товарів та послуг зростатимуть у 2018 році на 8 відсотків.
Збільшення заробітної плати підтримуватиметься як економічним зростанням і підвищенням продуктивності праці, так і продовженням реалізації політики Уряду щодо послідовного збільшення соціальних стандартів. Середньомісячна заробітна плата в реальному вимірі збільшиться у 2018 році на 10,9 відсотка. Зростання доходів населення стимулюватиме розширення споживчого попиту – кінцеві споживчі витрати зростатимуть у 2018 році на 3,2 відсотка.
Проведення політики забезпечення повної продуктивної зайнятості, пристосування економічних суб’єктів до нових умов господарювання, забезпечення гарантій зайнятості у процесі приватизації та реструктуризації підприємств, підтримка підприємництва і самозайнятості населення сприятиме зниженню рівня безробіття від з 9,3 відсотка очікуваного у 2017 році до 9,1 відсотка у 2018 році.
Переорієнтація виробничого потенціалу на створення конкурентоспроможних промислових виробництв, збільшення інвестицій, проведення політики просування продукції українських підприємств на зовнішніх ринках, подолання технічного відставання, сприятимуть зростанню обсягів виробництва: промисловість зросте у 2018 році на 3,9 відсотка з одночасним збільшенням частки виробництва високотехнологічної продукції.
Найбільші темпи зростання матимуть галузі машинобудування, зокрема у сегментах оборонно-промислового комплексу, а також енергетики та будівництва, які генеруватимуть значний попит на високотехнологічну продукцію. Значну роль у нарощуванні обсягів виробництва машинобудівної продукції гратиме розвиток авіакосмічного машинобудування, в тому числі в контексті реалізації домовленостей щодо співпраці з країнами – основними партнерами в цій сфері (Бразилія, країни Південно-Східної Азії та Близького Сходу). Машинобудування зростатиме у 2018 році на 7,2 відсотка, що має стати найвищим показником зростання серед усіх галузей промисловості.
Прогнозоване покращання кон’юнктури на світових товарних ринках стимулюватиме функціонування окремих експортоорієнтованих видів діяльності – зростання металургійного виробництва прогнозується у 2018 році на 3 відсотки.
Прогнозоване збереження позицій України, як одного із основних експортерів сільгосппродукції в Європі, підвищення врожайності через впровадження інноваційних технологій у виробництві сільськогосподарської продукції, обумовлюватиме стабільні темпи зростання даного виду економічної діяльності: у 2018 році на 1 відсоток, навіть не дивлячись на високу статистичну базу попередніх років.
З боку попиту рушієм розвитку виступатимуть внутрішні зміни та внутрішній попит, в той час як зовнішні умови та, відповідно, зовнішній попит підтримуватимуть позитивну динаміку, не справляючи визначального впливу.
У цілому за цим сценарієм прогнозу у 2018 році прогнозується прискорення темпів зростання ВВП до 3 відсотків.
В умовах зростання доходів населення та скорочення безробіття динаміка формування цін також визначатиметься прискореним інвестуванням у виробничий сектор економіки, відсутністю різких коливань на зовнішньому ринку, помірним рівнем зміни курсу гривні до долара США, підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників.
Як наслідок, зростання споживчих цін матиме тенденцію до поступового зниження – до 7 відсотків (у розрахунку грудень до грудня).
При цьому за цим сценарієм враховано обережний підхід до темпів адаптації бізнесу до нових умов, враховуючи збереження значних викликів та ризиків в економіці. Становлення інноваційно-інвестиційної моделі є затратним процесом через зростання витрат товаровиробників та держави в цілому на проведення модернізації виробництва та підвищення його інноваційної складової, що в період трансформаційних процесів не дає можливості демонструвати високі темпи росту.
Соціально-економічний розвиток України відбуватиметься в умовах збереження певних викликів та ризиків. Зокрема, це загроза ескалації бойових дій на сході, вірогідність погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури на світових товарних ринках, міграційні процеси та інші.
Сценарій 2 макроекономічного прогнозу при більшості однакових сценарних умов порівняно із сценарієм 1 передбачає більш високі темпи економічного зростання – 4 відсотки у 2018 році, що підтримуватиметься більш оптимістичною динамікою соціальних показників, зокрема, вищим зростанням соціальних стандартів, нижчим рівнем безробіття, кращою реакцією бізнесу на запровадження реформ.
Сценарій 3 макроекономічного прогнозу побудований на припущеннях щодо несприятливої динаміки зовнішньоекономічної кон’юнктури, і передбачає уповільнення економічного зростання до 1,2 відсотка у 2018 році. У свою чергу цей сценарій передбачає більш високі темпи зростання як споживчих цін, так і цін виробників промислової продукції, в результаті чого прогнозний показник номінального ВВП є вищим, ніж за сценарієм 1.
Таким чином, прогнозний показник номінального ВВП за сценарієм 1 є нижчим, ніж за двома іншими сценаріями, а сам прогноз враховує припущення, що є найбільш вірогідними на даний час, а також обережний підхід щодо реакції економіки на нові фактори. Тому врахування цього сценарію прогнозу для розрахунку показників проекту бюджету на 2018 рік несе найменші макроекономічні ризики та забезпечує дотримання визначеного Бюджетним кодексом України принципу обґрунтованості в частині використання реалістичних макропоказників економічного і соціального розвитку.