Доки триває з’ясування усіх обставин конфлікту, що трапився за Закарпатті, не зайвим буде уточнити, ким є бійці “Правого сектора”, з яких деякі продажні ЗМІ або одіозні представники режиму на кшталт Геннадія Москаля намагаються зліпити “бандитів” та “хуліганів”.
Василь Малкович (друг “Хорват”), якого деякі журналісти зробили “ґлаварьом банди”, дійсно має вроджені лідерські здібності. Народився і виріс на Прикарпатті. З юнацьких років брав активну участь у діяльності Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С. Бандери. Отримані у “Тризубі” знання, уміння та навички, а також ідеологічний і моральний гарт послужили тому, що під час Майдану “Хорват” став одним із командирів “Правого сектору” у Києві. Керував підрозділом “Заграва” — можна сказати, елітним загоном тодішнього ПС. Це добре показали події 18-20 лютого.
Після Майдану долучився до творення Добровольчого Українського Корпусу. У зоні бойових дій — з червня 2014 року. Командував 5-м Окремим батальйоном ДУК. Під його командуванням бійці “Правого сектора” брали участь у звільненні Карлівки та Пісків. Наприкінці серпня 2014 року отримав чисельні осколкові поранення.
Після лікування, навіть не отримавши повноцінної фізичної реабілітації, прийняв на себе командування 13-м Запасним батальйоном ДУК (м. Київ).
На цій командирській посаді перебував близько року. Потім, у вересні 2015-го переведений у підпорядкування Штабу Корпусу.
З перших днів блокади Криму був її співкоординатором. За перекриття залізниці на завод “Титан” представники Дмитра Фірташа погрожували йому розправою.
Василь має колосальний авторитет серед більшості бійців ДУК. З боку це може виглядати дивно, але до нього, попри вік (“Хорват” 1992 р.н.), ставляться як до батька сорокарічні чоловіки. Даються взнаки і реальні бойові заслуги, і уміння піклуватися про кожного бійця.
Другий учасник “ґрупи хуліґанов” — друг “Бєс”, Антон Окороков. В історію оборони Донецького аеропорту “Бєс” увійшов як “шалений гранатометник”. Невідомо, чи ще хтось в історії воєнних конфліктів вистрілював за невеликий проміжок часу таку кількість зарядів РПГ-7, як “Бєс”. Один із ватажків “новоросів” “Моторола” особисто обіцяв Антону поквитатися за знищену техніку та вбитих “таваріщей па аружию”.
У листопаді 2014 року отримав сильну контузію. Але це не вивело його зі строю. Рвався в бій, проте був змушений виконати наказ командування і відправився на лікування.
Трішки покращивши здоров’я, разом із “Хорватом” розбудовував 13-й Збат. Був начальником штабу. Опісля змінив “Хорвата” у якості командира.
Продажні ЗМІ та усілякі “респектабельні” політики можуть скільки завгодно ліпити з наших побратимів “бандитів” та “отморозків”. Але ми знаємо, якою є правда. І Правда рано чи пізно переможе!