Чим грозить українцям нова адміністративна реформа?

Ще з 2005 року час від часу в ЗМІ чи в промовах політиків чути ідеї щодо укрупнення областей, районів. Цей рік також не став винятком… Сьогодні про це говорить і Президент, і Уряд, посилаючись на Мінські домовленості – згідно яких зміни в адміністративному устрою України повинні пройти в найближчому часі.

І кожен бачить ці зміни «зі своєї дзвіниці». Одні наполягають, що це – економія коштів, адже утримувати депутатські корпуси, починаючи від сільської ради, це дуже проблематично, ще й в теперішній час..

Але хіба не буде виходом в цій ситуації просте зменшення чисельності депутатів у кожній раді? Є думка, що в результаті цих змін постраждають голови деяких сільських рад, які «пригрілися» на своїх посадах. І такі зміни нібито усунуть цю проблему. Хіба?

Звісно, зараз не є великою таємницею те, що діяльність деяких таких посадовців в земельних чи комунальних питаннях не є «правильною», але навряд чи це змінить щось.

Тут є і інша ситуація. Уявимо, що є два села, які в результаті адміністративної реформи будуть об’єднанні і матимуть одну раду. В одному селі проживає 5 тис. людей, в іншому – 500. Площа двох сіл приблизно однакова – 2,5 тис. га. Відповідно в селі, де менше мешканців, площа землі на одну особу більша, ніж в тому, де проживає більше людей. І в них виникне питання: чого він чи вона повинні віддавати свою землю для мешканців іншого села? І ще необхідно згадати про землю, яка знаходиться на межі між населеними пунктами, бо тепер вона, мабуть, перейде у користування нової укрупненої сільради. І голова зможе відділяти її, що раніше не могла ні одна рада. Це, звісно, виграшно для тих сільрад, які знаходяться біля обласних центрів і великих міст.

Про землю можна говорити і говорити, але є і ряд інших питань – більш буденних, з якими будуть стикатися люди. По-перше, це – діяльність сільських рад. Адже до сільської ради, яка на сьогоднішній день охоплює одне село, або декілька малих, приходять люди з проханнями приватизації, отриманні матеріальної допомоги, різних довідок тощо.

Після укрупнення за такими консультаціями чи з такими питаннями людям доведеться долати кілометри, витрачаючи чимало часу. І тут варто згадати постійне збільшення вартості проїзду, тому додамо ще й додаткові витрати коштів. Хто постраждає? Питання риторичне…

Ну і, звісно, варто згадати про працівників сільрад, яким доведеться шукати нову роботу, а в селі, як відомо, не так то і легко її знайти, якщо взагалі реально…

Але адміністративна реформа торкнеться не тільки сільрад, але і районних. Тому райони матимуть велику кількість сіл, міст, проблеми яких необхідно буде вирішувати. Звісно, що збільшення кількості питань в порядку денному сесії чи виконкому, мабуть, не стане проблемою, а ось для людей так.
Напркилад, призначення пенсії. Адже документи потрібно подати в громадську приймальню в районному Пенсійному фонді, і людині доведеться долати в одну сторону інколи більше 100 км, щоб це зробити, а інколи і декілька разів, поки все не буде оформлено. Те саме стосується і субсидій, і оформлення допомоги при народженні дитини та багатьох інших питань, з якими мають справу люди в повсякденному житті.

Говорити про масові скорочення, які будуть після цих змін, думаю, не варто, бо це і так зрозуміло…

І якщо на східній Україні є виробництво і розвинена промисловість, то для західної – це дуже велика проблема, адже бюджетники тут становлять більшість працюючого населення.

Окремим питанням проаналізуємо фінансування з державного бюджету. Адже цілком логічно що для життєдіяльності обласного центру виділяють більшу суму ніж для села. Відповідно буде велике скорочення дотацій і фінансової допомоги. А це медичне обладнання для лікарень (це якщо залишаться в тій кількості, що є зараз, адже переважно лікарні є у районних центрах), це фінансування шкіл і дошкільних закладів освіти, це і рівень зарплати бюджетників, який буде знижений відповідно до рівня населеного пункту….

Був такий випадок…. Лісабон. Невеликий бар, де в обідню пору люди попивали пиво і каву. І тут біля нього зупиняється старший чоловік з сомбрейром на голові (капелюх з широкими полями) і прикріпляє біля новітніх «мерсів» і «бентлі» свій транспортний засіб – ослика. Він заходить у бар, підходить до барної стійки і замовляє каву експерссо. Допиваючи її впевнено витягає гаманець, а з нього пару купюр ескудо. Барист засміявся і відповів, що ці гроші вже більше п’яти років як не дійсні. І з чоловіка він не вимагав оплати за каву, а пригостив…. Як виявилося старший чоловік проживає в горах, до міста йому далеко і він і не догадувався що ескудо вже не є грошовою одиницею Португалії…

Ця історія може цілком статися і в Україні через таку політику децентралізації… Люди, які живуть в маленьких селах, розкиданих між горами чи болотами, зарослими лісами, не матимуть можливості приїхати до райцентру, який буде знаходитися від них дуже далеко….

На превеликий жаль, кожна влада не думає про життя простих людей… не думає про їх зручності і умови життя…. Є така думка, що це реформування має не такі вже і благородні мотиви…. 25 жовтня мають відбутися вибори до місцевих рад, а рейтинг провладних партій з кожним днем все падають і падають… а через зміни в адміністративному устрою України їх проведення 25 жовтня 2015 року залишиться під питанням…






Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *