Десять років провів Антон у місцях позбавлення волі за скоєні крадіжки, хуліганства й зґвалтування. От вона, довгоочікувана воля. Але рівно через три дні після звільнення Антон знову чинить «розправу» над молодою жінкою. Розуміючи, що відплата неминуча, і що міліція вже «дихає» у спину, Антон п’ять років переховувався, жив у підвалах, на горищах, у посадках, пересувався тільки ночами. Але, як то кажуть, від долі не піти…
Жовтень 2005 року. Наталя квапилася додому до дочки й чоловіка після нічної робочої зміни. На душі було легко й приємно від гарної погоди й відчуття умиротворення. Вона й уявити собі не могла, що через кілька хвилин з нею відбудеться те, що назавжди змінить її та її життя.
Неквапливою ходою Наташа йшла по стежці в районі вагонного депо станції Попасна. Вона не звернула жодної уваги на чоловіка, який обігнав її, і аж ніяк не очікувала, що наступної хвилини він вдарить її кулаком в обличчя. Не стримавшись на ногах, Наташа просто впала на землю. Чоловік волоком відтягнув свою жертву зі стежки в кущі й вже там зі звіриною жорстокістю, не проронивши ні слова, продовжив почате. Він бив її, не звертаючи уваги на благання й стони. Пручатися вже не було сил – від шоку й болі Наташа знепритомніла. Прийшовши до тями, вона зрозуміла, що чоловік скористався безпомічним станом і зґвалтував її. Їй хотілося знову відключити свідомість і не бачити це звірине обличчя. А ґвалтівник у цей момент, заправивши сорочку в штани, відсутнім поглядом оглянув жертву й пішов неквапливим кроком.
Наталя не могла отямитися. Те, що відбулося здавалося їй просто кадром з фільму жахів – але чому головною героїнею в цьому фільмі була вона! Не в силах зрушитися з місця, Наталя сиділа на землі й ридала у відчаї й від нестерпного болю, не стільки фізичного, скільки морального. Розуміння того, що це реальність і нічого вже змінити не можна, немов тисячі голок впилося в мозок Наташі. Але, на цьому її страждання не минули. Піднявши голову, її просто паралізувало від побаченого. Над нею стояв той, чиє обличчя вона не забуде ніколи. У цей момент Наташа пошкодувала, що знову не знепритомніла. Ґвалтівник повернувся для того, щоб повторити весь кошмар який пережила жінка, тільки тепер вона була при повній пам’яті.
Того ж дня у відділі міліції Наталя до дрібних подробиць описала всі події й людину, яка стала причиною її нестерпних страждань. Потерпілій показали фотографії злочинців, серед яких іона впізнала одного. Ґвалтівником виявився 42-річний раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини Антон, який усього три дні назад звільнився з місць позбавлення волі. Негайно за місцем мешкання підозрюваного виїхала слідчо-оперативна група. Але, Антон там не з’являвся. Не з’явився він і до відділення міліції, як особа, що перебуває під адміністративним наглядом.
3 жовтня 2005 року прокуратурою Попаснянського району була порушена кримінальна справа за частиною 2 статті 151 КК України «Зґвалтування». Пошук підозрюваного результатів не приніс і з грудня місяця 2005 року він був офіційно оголошений у розшук.
Восени 2010 року до Попаснянського районного відділу міліції надійшла оперативна інформація про те, в одному з дворів приватного будинку міста бачили людину, яка дуже схожа на того, хто перебуває в розшуку за скоєння зґвалтування в 2005 році.
Працівники карного розшуку районного відділу міліції провели низку оперативно-розшукових заходів, перевіряючи отриману інформацію. Будинок, у якому бачили розшукуваного Антона, належав подрузі його сестри. І, очевидно, за іронією долі саме жовтневого дня рівно через п’ять років, ґвалтівник був затриманий.
Під час проведення обшуку, Антона, у буквальному значенні цього слова, дістали з-під ліжка, де він за купою старих речей ховався від неочікуваних гостей у погонах.
Ірина Толмачова
Попаснянський РВ УМВСУ
в Луганській області