Звільнити із займаної посади міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша вимагають народні депутати України Оксана Сироїд, Руслан Сидорович, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Олег Лаврик, Лев Підлісецький, Роман Семенуха та Ірина Подоляк.
Відповідний проект постанови зареєстровано під номером 6054.
На думку депутатів, міністр Вадим Черниш несе загрозу національній безпеці.
Зокрема, відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови, “Необхідність звільнення Черниша В.О. з посади Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України обґрунтовується невідповідністю його діяльності Конституції та законам України, постановам Верховної Ради України, національним інтересам України та у зв’язку із створенням ним загрози національній безпеці України.
В той час як Президент України Петро Порошенко стверджує у своїх виступах та під час зустрічей із впливовими іноземними політиками про відповідальність Російської Федерації за військову агресію в Україні та про ціну, що вона має заплатити за зневагу до міжнародного права, в той час як український парламент звертається до міжнародної спільноти, щоб визнати Російську Федерацію країною-агресором та продовжити і розширити санкції проти неї Міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України вчинив цілу низку дій спрямованих на приховання факту збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації частини територій Донецької та Луганської областей.
Так, 31 серпня 2016 року Уряд схвалив розроблену Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Концепцію Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України, а 11 січня 2017 року затвердив розроблений тим же Міністерством План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У вказаних нормативно-правових актах чітко окреслюється теза про те, що на частині території Донецької та Луганської областей стався внутрішній конфлікт, у зв’язку із чим органи державної влади втратили можливість здійснювати свої повноваження на цій території, а самі ці території в документі іменують ««неконтрольована територія». Вказані документи не містять жодної згадки про те, що ці території стали ареною збройної агресії Російської Федерації проти України, що органи державної влади не можуть здійснювати свої повноваження на частині Донецької та Луганської областей через тимчасову окупацію цих територій Російською Федерацією. Із застосованих в цих документах термінів випливає, що держава Україна сама заперечує факти збройної агресії РФ проти України та окупації частини її території.
Розробляючи та погоджуючи такі акти міністр Черниш В.О. діяв в супереч положенням Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, якою частина Донецької та Луганської областей визнані тимчасово окупованою територією, хоча відповідно до пункту 2 Положення
про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Таким чином, розробивши та погодивши проекти цих нормативно-правових актів міністр Черниш В.О. перевищив межі своїх повноважень, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України.
Варто наголосити, що окрім невідповідності Конституції України та іншим нормативно-правовим актам Концепція Державної цільової програми відновлення та розбудови миру в східних регіонах України і План заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження стануть вагомими доказами Російської Федерації, що свідчитимуть про її непричетність до подій в частині Донецької і Луганської областей, а як наслідок дозволить їй уникнути відповідальності за збройну агресію та тимчасову окупації частини території України.
Такі дії міністра Черниша В.О. суперечать національним інтересам України щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, зводять нанівець зусилля Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України та українських вояків і волонтерів, спрямовані на відсіч збройній агресії Російської Федерації, звільненні української території від окупації та покарання агресора.
Окрім того, у розробленому під керівництвом міністра Черниша В.О. Плані заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження є чимало норм, які не тільки легалізують тимчасову окупацію, але й їй сприяють. Це положення про фінансування діяльності ПАТ “Укрзалізниця” на тимчасово окупованій території, потужності якого використовуються окупаційними військами для постачання озброєння, військової техніки, інших підприємств, що призводить до фінансового підтримання окупаційної адміністрації.
В той же час, міністр Черниш В.О. не забезпечив формування державної політики України щодо обліку, соціального захисту та реінтеграції вимушених переселенців, через що люди позбавлені засобів до існування вимушені повертатись на тимчасово окуповану територію, де держава не може їм гарантувати елементарної безпеки, а питання формування державної політики України щодо окупованої Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, схоже, міністра Черниша В.О., взагалі не цікавлять, бо від часу його призначення жодних рішень щодо полегшення долі вимушених переселенців з цих територій не приймалось.
За таких обставин перебування Черниша В.О. на посаді Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України є неприпустимим з огляду на грубі порушення Конституції та інших нормативно-правових актів України та вчиненню діянь, що суперечать національним інтересам України та неналежне виконання посадових обов’язків щодо формування державної політики у сфері соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.”